І МЕТА, І ДОРОГА… Графічні рефлексії до книги Богдана Тихолоза «Психодрама Івана Франка» Виставка робіт Віктора Мельника

Перший персональний виставковий проект у багаторічній творчості художника Віктора Мельника офіційно відкрився 22 грудня 2017 року в Домі Франка у місті Львові.

І МЕТА, І ДОРОГА…

Графічні рефлексії до книги Богдана Тихолоза

«Психодрама Івана Франка»

Виставка робіт Віктора Мельника

 

…час, який ловить нас у свої цупкі тенета; час, який пожирає нас; чорні і білі дні — немов гострі списи; і сльоза жалю — порожній човен у далині, без вітрил і без нас… Графіка Віктора Мельника змушує задуматися над власним життям і марнотою людського буття…

Василь Ґабор,

кандидат філологічних наук, письменник

 

Перший персональний виставковий проект у багаторічній творчості художника Віктора Мельника офіційно відкрився 22 грудня 2017 року  в Домі Франка у місті Львові.

           Виставку сюжетної графіки в класичній техніці естамп «І мета, і дорога…» показали глядачеві Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка та Центр сприяння і розвитку програм та проектів ЮНЕСКО у Львівській області за партнерської підтримки Міжнародного мистецького об’єднання «Art Media Holding — Civitas Leopolis». Це — результат творчої співпраці науковця-літературознавця Богдана Тихолоза, який працював над книгою «Психодрама Івана Франка в дзеркалі рефлексійної поезії», та художника-графіка Віктора Мельника, що у свій спосіб переосмислив поетичні твори Івана Франка «Мойсей», «Іван Вишенський», «Смерть Каїна», «Поєдинок», «Похорон», «Як голова болить!..», «Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер виє…», «Човен». Загалом експозиція представляє 19 графічних робіт, створення яких навіяно Франкіаною, що заторкнула  молодого художника ще у студентські роки. Він шукав способів розкриття тематики й у плакатному мистецтві, і в екслібрисі, і в живописі.   Однак поштовхом до інтерпретації літературного доробку письменника стали тексти, на яких зосереджено увагу в книжці  «Психодрама Івана Франка».

Величезне значення для автора-графіка мала насамперед глибока релігійно-філософська складова проілюстрованих творів. Продумані образи графічного аркуша, символи, що нарощують інтепретаційний потенціал робіт, часом густий імпульсивний штрих, зумисне «не покращений», а часом домінація світлого тла — як надія на добро, нехибний вибір, можливість любові, становлять основи творчої концепції Віктора Мельника. Здається, що митець акцентує на невимушеності стилю, його «неакадемічності» — так малюють, буває, для себе, на полях записника, коли якась гризота снується в думках. Ця графічна «поетика» навіює враження, наче кожен може спробувати розшифрувати ідеї Франка, осягнути глибини його розмислу.

Смерть, страждання, біль, самотність, які «зчитуються» з мови графіки, відводять від концепту боротьби, сугеруючи натомість внутрішнє самозаглиблення, голоси сумління й істини, навіть християнський самоаналіз. Але й надію. Надію, що зроджується з Мойсеєвого розпачу в момент, коли десниця Господня благословить його.

Віктор Мельник апелює до емоцій та інтелекту глядача, тож художникові вдалося розворушити цілу його духовну істоту й чуття, як сказав би сам автор літературних творів. Важливо, що Іван Франко і його філософські настанови впізнавані в цій графіці, тож митець стає новітнім співавтором письменника.

У колористичному вирішенні характерна монохромність. Автор свідомо уникає різнобарв’я, зосередившись на графічних прийомах «пляма — лінія — штрих». Світлі площини створюються безпосередньо тлом паперового аркуша розмаїтої тональності, темні досягаються завдяки нанесенню штрихів різної щільності. Статичною або динамічною лінією художник передає індивідуальне емоційне трактування слова, образу чи ідеї Франкових творів.

Для графіки Віктора Мельника характерний візуальний контраст ― форми, лінії, фактури, гри світла та тіні, білого-чорного, який підсвідомо відчитуємо й на емоційно-чуттєвому рівні. Експресивний, ніби підкреслено хаотичний штрих дисонує із чітко промальованими лініями. Однотонні плями перебувають у взаємному зв’язку з насиченими фактурними площинами. Контрастне співвідношення «маленької людини» та величного Всесвіту спонукає до розмислів над буттям. Пронизані тривогою, тугою, стражданням твори водночас залишають віру у Світло. Таке трактування значною мірою викристалізовує авторський стиль, упізнаваний з-поміж інших графіків. Це свідчить про майстерність художника, котрий простими, однак дієвими засобами художньої виразності зумів відчути й передати релігійно-філософські ідеї Івана Франка.

         У цій серії художник, на щастя, не переживав драми між «обов’язком та необхідністю», а мав можливість вільної творчості, яку сповна використав і поділився цим даром як із читачем книги, так і з глядачем!

 

Олена Козакевич, кандидат мистецтвознавства,

науковий співробітник Інституту народознавства

НАН України;

Наталя Мочернюк, докторант

кафедри української літератури

Прикарпатського національного університету

ім. В. Стефаника, кандидат філологічних наук, доцент;

Роман Білявський, куратор мистецького проекту

«І МЕТА, І ДОРОГА…», Голова правління

«Art Media Holding — Civitas Leopolis»,

член правління з питань мистецтва

 ГО «Центр сприяння і розвитку програм та проектів ЮНЕСКО у Львівській області»

 

comments powered by HyperComments


Ваші дані залишаться конфіденційними

ПІДПИСАТИСЬ НА НОВИНИ ОРГАНІЗАЦІЇ